Щорічно Карпати відвідують тисячі людей. Переважно сюди їдуть, щоб відпочити від міського ритму життя і насолодитися природою. Крім того, від цих гір віє якимось містицизмом. Це також приваблює сюди туристів.
Одним з таких магнетичних місць є гора Маковиця, що в Яремче. Відразу потрібно зазначити, що не варто плутати її з горою Маківка, що у Славському на Львівщині.
гора Маковиця
Гора Маковиця, Яремче
Маковиця — гора в Українських Карпатах. Орографічно відноситься до гірського масиву Ґорґани. Розташована на схід від центральної частини міста Яремче у межах Карпатського НПП. Висота гори становить всього 984 м, але краєвиди з вершини прекрасні. Маковиця — одна з найвищих вершин в околицях міста Яремче.
Кращі поради перед відвідуванням гори Маковиця
Гору Маковицю часто вибирають із-за нескладних одноденних походів. Гора Маковиця знаходиться на сході від Яремче і на північному сході від міста Ямна – 7 км від них. На безлісій вершині гори відкривається захоплююча панорама Карпатських гір, на півночі і сході далеко внизу синіє долина потоку Боярського, за ним долинний хребет Малєв-Яворова. На півдні в мерехтливій синяві видніється Кукульській хребет, а зовсім на краю горизонту – найвищі вершини Чорногірського хребта.
Навколо Маковиці з трьох сторін темніє глибока долина річки Прут, а за нею на заході синіє голий крутий хребет Довбушанки. Вершина Маковиці та її схили покалічені траншеями окопів, виритих ще в часи Першої і Другої світових воєн. У цей період тут відбувалися важкі бої. Адже історично гора Маковиця та навколишня місцевість відома боями між Австро-Угорськими та царськими військами у Першій світовій війні. В пам’ять про загиблих на горі встановлений хрест.
Звідки взялася назва гори
Існує версія, що назва гори походить від слова «верхівка» - верхівка. І дійсно, з вершини Маковиці відкриваються розкішні краєвиди.
За іншою версією, з санскриту «вінець» - це капище, місце, де проводились язичницькі жертвопринесення і поклоніння богам. Зараз вже стало відомо, що під одним з туристичних маршрутів є два геологічні розломи. Тому тут така сильна енергетика.
Місцеві розповідають, що в цих місцях людини може «схопити блуд», тобто можна втратити орієнтацію в просторі і довго блукати по місцевих лісах. Напевно, саме тому тут поставили дерев'яний хрест і статую Богоматері з двома ангелами.
Що можна побачити на горі
Хоча гора Маковиця досить невисока (984 метра), з неї можна розглянути панорами мальовничих гірських пейзажів: хребет Явірник, вершини Хом'як, Синяк і Довбушанка. При гарній сонячній погоді на північному заході видніються, також Говерла і Петрос. Під час Першої і Другої світових воєн тут відбувалисязапеклі бої, тому до цих пір під ногами можна час від часу знайти гільзи від зброї. Під час сходження вас зустрінуть зарості ягід, сінокоси і пасовища. Ви пройдете через древній ліс, попри величезні скелі, де за легендами переховувався Олекса Довбуш, а також вийдете на відкриту полонину, з якої відкриється вид майже на всю територію національного парку.
Як дістатися на гору
Похід на гору Маковицю ідеально підходить для початківця туриста. Всі стежки мають покажчики, тому заблукати практично неможливо. Підйом на гору Маковиця не потребує великих зусиль і буде під силу як трирічним малюкам, так і людям похилого віку.
Є три основні туристичні маршрути: через весь гірський хребет, з передмістя Ямна (нині частина Яремче) або через Скелі Довбуша. Найкоротшим є маршрут з Ямної. Він бере початок з вулиці Івана Франка, яка переходить в гірську стежку і виводить нас до самої вершини. Похід на гору Маковиця – це запорука гарного настрою і нових відчуттів, отриманих від спілкування з природою Карпат.
На гору можна піднятися самостійно пішки або на спеціальних джипах чи квадроциклах, взявши їх в оренду у місцевих з водієм або без.
Маршрути на гору Маковиця
З середини минулого століття, коли Яремче заходилися робити центром туризму та відпочинку, пішохідні маршрути на Маковицю стали одними з найпопулярніших. Підйом на вершину великих зусиль не потребує, а пейзажі, що відкриваються з неї викликають одне почуття - любов до Карпат.
ОСНОВНЕ
- легкий маршрут, доступний також дітям;
- довжина: 8 км;
- середня тривалість: 5 год;
- діапазон висот: 445 м (539 – 984 м);
- всього підйому: 513 м. Всього спуску: 506 м;
- GPS координати: 48.45146942 24.59090042;
- нитка маршруту: сувенірний ринок в Яремче – г. Маковиця – скелі Довбуша – Яремче.
На гору веде декілька стежок – з Дори, Ямної (присілки Яремче) та від автостоянки біля сувенірного ринку в самому Яремче. Найкращим вибором буде останній шлях: звивиста стежка веде надзвичайно красивим буково-ялівцево-смерековим лісом. Маршрут промаркований. Колір марки: горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.
За годину підйому натрапите на оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вид на Яремче.
Далі стежка виходить на кам’янисту місцевість, проходить повз ретранслятор і виводить на галявину, від якої до вершини залишається година.
Перед самою вершиною знаходиться колиба, в якій ви можете замовити традиційні Карпатські страви.
В цілому такий похід триватиме близько 3 годин підйому і 1,5 години спуску.
Спускатися радимо через «Стежку Довбуша», де можна побачити величезні кам’яні розсипи. Серед букових пралісів головне не пропустити вказівник, який скеровує ліворуч. За легендами це одне із місць, де заховані скарби Довбуша, тому будьте уважні!
Закінчується цей маршрут біля іншого сувенірного ринку за кілометр від місця старту.
Полонина Маковиця
На схилі однойменної гори розташоване полонинське господарство "Полонина Маковиця". Якщо їдете відпочивати у Яремче, то варто у свій тур вписати відвідини полонини Маковиця. Приблизно в 6 кілометрах від водоспаду Пробій знаходиться справжня карпатська полонина, де дбайливі господарі вирощують карпатську породу овечок та виготовляють овечий сир за давніми гуцульськими традиціями.
Тут розташувалась станція вівчарів, яка працює від весни до осені. Впродовж цього часу на схилах гори можна побачити чимало вівців та добряче закупитись сиром. На полонині роблять будз звичайний та будз копчений, вурду та бринзу. Також тут можна ознайомитися зі справжніми традиціями випасу карпатської овечки, особливістю якої є те, що вона дає дуже багато молока.
На самій полонині є господарські будівлі, які місцеві називають стаями. У середині стаї з травня по вересень горить ватра, на якій готують їжу та обробляють молоко. Тільки уявіть, яка смачна страва приготована на дровах!
Окрім щоденного приготування їжі, пастухи збирають з молока сметану, а потім за технологіями, що не міняються століттями, виготовляють бринзу (сир з овечого молока) та вурду (сир з сироватки та овечого молока). Цікавим є те що подібні сири користуються популярністю не тільки в Україні, але й у країнах Середземномор'я. Щоправда, там такий сир називають брюель або рікотта. Ось так ціле літо тут кипить робота. Комусь це може здатись чимось екзотичним, а для когось важкою працею. Але всі тут відчувають зв'язок з минулими поколіннями та легкість душі, яку неможливо описати.
Автор: Михайло Виксюк
Вам також може бути цікаво
Читайте також: