Тэг: ІСТОРІЯ

Чи знаєте Ви? Цікаві факти про Яремче

Цікаві факти з історії та сучасності Яремче.


  1. По історичним дослідженням перші згадки щодо послення на території Яремчанщини датуються 10-м століттям.Древлянський князь Мал в районі теперішнього с.Микуличина заснував військове містечко(поселення)під назвою Іскорости для захисту кордонів Київської Русі.
  2. Вважається що першим поселився на території Яремче серед гір бідняк Ярема і від його імені пішла назва міста. Утворене в 1787 році. Статус міста з 1963 року.
  3. Місто Яремче пов’язано з іменем легендарного народного героя Олекси Довбуша та його побратимів Василя Баюрака з Ямни та Павла Орфенюка з Дори.

  4. У 1893 році в селі Дора (урочище Білий Камінь) знайдено скарб бронзових виробів (котли та меч), що датуються віком 8000 років до н.е.
  5. В період з 1894 р. до 1899 р. в Яремче було зведено п’ятдесят дерев’яних і мурованих вілл.
  6. 25 серпня 1896 року створений туристичний клуб «Клуб Яремчанський». Силами клубу маркувалися стежки для прогулянок в гори, зроблено сходинки до водоспаду «Пробій», визначено місця для риболовлі. «Клуб Яремчанський» робив все, щоб привабити відпочивальників і відділити Яремче від Дори.

Легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш.

"Зайшов раз чоловік під гору Довбушенку, дивиться, а там плита в однім місці відтає. Підважив. Дивиться - а то є печера. Зайшов він - а там повно усякого багатства. Так роздивився він, є, шо брати на дев'ятеро коней. Набрав він грошей скільки зміг. Прийшов наступного дня з кіньми й з людьми, шукає тої комори - ого. Пропало. І сліду не було"…


Це одна із легенд про скарби Довбуша. У Карпатах таких сотні. Довбушеві скелі, Довбушеві печери, Довбушеві камені, Довбушеві скарби… Як пояснити назву Рахів? Місце, де Довбуш рахував гроші. А чому зветься Ділове (село, де розташований один із географічних центрів Європи)? Та тому що Довбуш тут ділив гроші. А хто ж такий той Довбуш? Ну, розбійник, український Робін Гуд… Житель Західної України додасть, що Довбуш - то ватажок карпатських опришків. Але і в Східній, і в Західній Україні мало хто з неісториків зможе детально розповісти про те, хто такий Довбуш, коли він жив і чим займався.


Так хто такий Довбуш?..


Легенда озера "Несамовите"

Несамовите «невелике морське око» - одне з найвищих озер Українських Карпат (1750 м. над рівнем моря). Розташоване в межах Надвірнянського району Івано-Франківської області. Лежить у межах Карпатського національного парку, в льодовиковому карі (впадині) на східних схилах гори Туркул (масив Чорногора). Довжина озера 88 м, ширина 45 м. Глибина по всій площі коливається в межах 1-1,5 м. Льодовикового походження.

ОЗЕРО "НЕСАМОВИТЕ"

Місцевість поблизу Несамовитого вражає доісторичними формами. Недалеко знаходяться хребти Великі та Малі Козли, які розсікають долину з озером на три частини. Хребти складаються з гострих, неприступних скель. З цим сильно контрастує долина, де лежить саме Несамовите: на великому рівному полі цвітуть гірські квіти, а за ними - простягаються поля пухнастою альпійської сосни.


За кількома легендами, якщо кинути камінь в озеро то можна накликати жахливу негоду, що принесе з собою шквальний вітер і зливи.

Невеличка історія про Яремче

Яремче – колиска сонця, дощу, вітру і снігу дім.


Колись це був ліс, де ходив Олекса Довбуш з вірними опришками, а сьогодні тут місто. Мальовничий куточок України, туристичний центр Івано-Франківщини, центр "зеленого" туризму Прикарпаття, обличча гірськолижної країни Буковель це – Яремче.


Воно завжди вабило романтичних і закоханих, сильних та відважних у подорож за новими враженнями, почуттями, душевним спокоєм та відпочинком. Багато чудес нерукотворних чекає на Вас у цьому незабутньо–прекрасному куточку земної природи, що продовжує чарувати і надихати не одне покоління. Гори – величномовчазні та суворопрекраснi, чекають на своїх "підкорювачів", а Яремче стане для Вас тим прихистком з якого розпочинається дорога у світ чудес Українських Карпат.


Кам'яний залізничний міст-віадук у Яремче

"Желізниця зо Станіславова через Воронєнку на Угорщину 
має отворити ся дня 16 падолиста сего року. Тепер будує
ся на її шляху величезний міст над рікою Прут, коло Яремча.
Склепіннє того моста буде на 65 метрів широке, одно з
найширших на цілому світі. Міст буде з каменя, а не з
желіза, як звичайно по желізницях бувало."

рік 1894, 18 червня


Кам'яний залізничний міст-віадук у Яремче

Будівництво транскарпатської залізниці на Гуцульщині.

Від середини ХІХ століття почала інтенсивно розвиватися промисловість Австро-Угорщини й зросла потреба у багатющих лісових ресурсах Карпат, що тоді належали цій імперії. Щоб доступитися до багатств, імператриця Марія-Терезія доручила побудувати залізницю. Зробити це у горах могли лише добрі спеціалісти. Таких інженерів найняли у гірських регіонах північної Італії. Вони добре зарекомендували себе під час будівництва залізниць, мостів, тунелів, опорних стінок та інших споруд у Альпах.

Історія Яремчанщини

ІСТОРІЯ МІСТА ЯРЕМЧЕ


Перлиною Карпат називають Яремче та прилеглі до нього райони не даремно. Екзотичні ландшафти, цілющі джерела, чудові пам’ятки архітектури, давня і цікава історія краю, самобутня культура та мова щирих гуцулів зробили Яремче найвідомішим туристичним центром на Прикарпатті. Акуратне європейське містечко зі своїми звичаями і традиціями приваблює круглорічно тисячі вітчизняних та зарубіжних туристів. Найбільш магічними місцями є водоспад «Пробій» на річці Прут, камінь та скелі Довбуша, унікальні відслонення на правому березі Пруту, за якими можна відслідкувати складний і тривалий процес формування ще зовсім молодих Карпатських гір.

  

Легенда про Яремче та Карпати

Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця краю якій не було видно. Рівнина зеленіла шовковими травами, вічнозеленими смереками і ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями, долиною текли потічки та річки, багаті на пстругів та іншу дрібну й велику рибу. Володарем долини був велетень на ймення Силун.

 І земля здригалася. Силун добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч усякої худоби – череди корів та волів, отари овець, табуни коней, стада буйволів та свиней паслися на толоках, бродили лісами, А птиці!, тисячі качок та гусей плавали в ставках, багато курей кудкудакало на фермах.

Жив цей ґазда у прекрасному палаці: з білого мармуру, з високими шпилями, які сягали аж до самих хмар. Було там стільки кімнат, що легко можна було заблудитися. А в помешканні — добра всякого! Вночі Силун спав у золотій колисці, вистеленій дорогими килимами. А вдень звик відпочивати у сріберному кріслі. На широкій долині слуги землю обробляли, хліб вирощували, за худобою доглядали, птицю годували. Люди мучилися, від зорі до зорі трудилися, багатство примножували, та не собі, а Силунові.