Тэг: Будз

Гуцульська бринза – «біле золото» Карпат

Запашні полонини, переливи трембіт, спалахи дрібних іскор ватри під зірковим небом… Літня карпатська романтика?

А для карпатських вівчарів – літо – це період важкої та відповідальної праці. Вівчарство завжди було провідною галуззю на Гуцульщині. Полонинське господарство в Карпатах набуло значення етнокультурного явища зі своїми ритуальними особливостями, ієрархією серед пастухів, традиційністю літування овець та іншої худоби.

З появою весняної трави на гірських пасовищах, відбуваються урочисті проводи чабанів на полонини з народними гуляннями, танцями та співами, язичницькою ватрою для відгону злих духів. Секрети стародавньої професії вівчаря передаються з покоління в покоління, а сам процес випасання худоби має свої специфічні закони, які межують з магічними забобонами. На високогірних полонинах літо достатньо суворе, тому колиба та нічна ватра є надійними супутниками вівчарів. Як і трембіта, звуки якої повідомляють про місце знаходження ватага з отарою, тому що відстань деяких полонин може сягати 50 кілометрів.